Блог Тетяни Волтарніст: Робота з обдарованими дітьми

Тема досвіду. Організація роботи з обдарованими дітьми на уроках біології та в позакласній діяльності

Автор. Волтарніст Тетяна Віталіївна, вчитель біології Романівської гімназії, Романівського району

Ідея досвіду. Створення оптимальних умов для вдосконалення навчально-виховного процесу обдарованих дітей шляхом активізації пізнавальної діяльності на уроках біології та в позаурочний час.

Актуальність досвіду. Потреба суспільства в креативних, діяльних, інтелектуально розвинених громадянах вимагає ефективної організації роботи з обдарованими дітьми, створення оптимальних умов для їх самореалізації.

Науково-теоретична база досвіду. Досвід ґрунтується на творчому використанні перспективного педагогічного досвіду освітян України, публікацій науковців і практиків, а саме: Барна М.М., Черняк В.М., ЯщукГ.Ф., Ващенко Л.С., Данилової О.В., Макарчук М.Ю., Мотузного В.О., ГільбухаЮ.З., Матюшкіна А.М.

Технологія або алгоритм діяльності. Організація роботи з обдарованими дітьми передбачає:

- активізацію пізнавальної діяльності на уроках та в позаурочний час;

- ретельний аналіз учнівського контингенту з метою виявлення потенційних учасників Всеукраїнських біологічних олімпіад, турнірів юних біологів, дітей, схильних до написання науково-дослідницьких робіт;

- планування роботи факультативів;

- створення індивідуальних планів-маршрутів для кожної обдарованої дитини задля постійного зростання її інтелектуальних та творчих можливостей;

- забезпечення індивідуальних тренінгів учням-переможцям різних етапів олімпіад щодо підготовки до наступних етапів;

- залік результатів участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, турнірах та конкурсах-захистах робіт Малої академії наук у шкільний рейтинг учнівських досягнень;

- заохочення учнів-переможців на шкільному та районному святі;

- співпрацю з обдарованою молоддю, яка змогла самореалізуватися.

Результативність впровадження: Високий рівень навчальних досягнень учнів з біології, що відображається на результатах ДПА, ЗНО, неодноразова переможна участь учнів у конкурсі науково-дослідницьких робіт МАН, біологічному турнірі, ІІ, ІІІ та IV етапах Всеукраїнських олімпіад з біології, участь у тренувально-відбіркових зборах до Міжнародної олімпіади.

В сучасних умовах глобалізації багатьох сфер життя, жорсткої конкуренції та ринкових відносин існує необхідність виходу української науки та культури на світовий рівень. Саме тому набуває значної актуальності проблема формування вітчизняної еліти. Потреба суспільства в креативних, діяльних, інтелектуально розвинених громадянах викликала появу закладів нового типу: гімназій, ліцеїв, колегіумів,недільних та приватних шкіл тощо. То ж виявлення обдарованості, спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток та реалізація є однією з актуальних проблем сучасного етапу розвитку педагогічної теорії та практики.

Обдарованість – це складне та багатогранне явище. Це сукупність якостей, що дозволяють індивіду досягти вагомих результатів у одному або декількох видах діяльності.

Вчителеві важливо володіти певними якостями, серед яких: високий рівень інтелектуального розвитку, самокритичність, готовність до перегляду своїх поглядів та постійного самовдосконалення, нетрадиційний особистий світогляд, неупередженість, справедливість, жвавий та активний характер, почуття гумору, емоційна врівноваженість, високий рівень пізнавальної та внутрішньої мотивації, адекватність самооцінки. Крім того, вчитель має вміти аргументовано переконувати, налагоджувати з учнями партнерські стосунки, вміти приймати учня як індивідуальність зі своїми особливостями, надавати йому свободу вибору у прийнятті рішень. Як відомо, лише особистість може виховати особистість.

Компетентність вчителя є важливим фактором у виявленні та подальшому творчому розвитку обдарованої дитини. Тому намагаюсь у своїй педагогічній діяльності реалізовувати наступні завдання:

- постійна самоосвіта;

- детальне вивчення програми;

- планування роботи з обдарованими дітьми, дотримання даного плану;

- вивчення недоліків у навчанні, робота над їх усуненням;

- поглиблене вивчення теоретичного матеріалу, користуючись різними джерелами;

- акцентування уваги на виконання практичних робіт;

- складання творчих завдань;

- створення презентацій з різних тем;

- аналіз контрольних робіт, усунення помилок.

Лише постійна наполеглива праця над собою, над підвищенням власного професійного рівня може принести реальні плоди.

В роботі з обдарованою дитиною вважаю за необхідне створювати таку навчальну ситуацію, яка б максимально навантажувала провідну здібність конкретної дитини. Тому слід розробляти індивідуальні навчальні маршрути, схеми-плани руху до успіху кожної обдарованої дитини. Вони мають акцентувати увагу на сильних сторонах особистості(посилююча модель), або на слабких (коригуюча модель), посилювати сильні сторони, щоби компенсувати слабкі(компенсуюча модель). Моделюючи форму розвитку здібностей дитини, віддаю перевагу розвивальним завданням, оптимальним за змістом, реальним щодо навантаження на дитину.

Необхідними дидактичними умовами для роботи з обдарованими дітьми є: своєчасна діагностика, відповідне здібностям програмне забезпечення, розробка творчих завдань, визначення витрат часу на опанування навчальною програмою предмета, спонукально-творча діяльність учителя. Для вдосконалення навчально-виховного процесу обдарованих дітей слід дати їм не лише глибокі та міцні знання, але й озброїти їх практичним розумінням основ біологічної науки. Такими заходами є біологічні олімпіади, турніри юних біологів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт еколого-природничого спрямування, тижні біології тощо.

Ключовою формою співпраці вчителя та учня є і залишатиметься урок. Саме на уроці біології намагаюсь створювати атмосферу, яка надихає учня на активну роботу, заохочує його працювати і розвивати власні інтереси. Для цього постійно стимулюю бажання учнів працювати самостійно, заохочую до максимальної захопленості навчальним предметом, виключаю будь-який тиск на дітей, створюю розкуту довірливу атмосферу, постійно переконую учнів у тому, що ми є однодумці, які мають спільні інтереси.

Важливе місце у моїй роботі займає активізація пізнавальної діяльності учня, адже саме вона сприяє розвитку інтелектуальної сфери, оволодінню учнями природничонаукових знань, методами навчального пізнання.

В своїй роботі я намагаюсь використовувати методи та прийоми, спрямовані, головним чином, не на повідомлення учням готових знань, їх запам’ятовування та відтворення, а на організацію учнів для самостійного одержання знань, засвоєння вмінь та навичок у процесі активної пізнавальної та практичної діяльності.

В чому цінність дослідницьких методів? Важливе значення для розвитку людини мають уміння збирати необхідну інформацію, факти, аналізувати їх з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки. Якщо випускник школи набуває вказані вище навички й уміння, він виявляється більш пристосованим до життя, яке змінюється, орієнтується в різноманітних ситуаціях, працює спільно у різних колективах.

Про ефективність вказаних підходів свідчить той факт, що багато учнів гімназії виявляють бажання брати участь у біологічних вікторинах, готуватися до олімпіад та турнірів, працювати над створенням проектів та науково-дослідницьких робіт.

Потужним засобом формування мотивації до навчання, підвищення пізнавальної активності, вдосконалення знань, підтримки і стимулювання творчо обдарованої дитини є проведення предметних олімпіад. За висловом В.О.Сухомлинського, олімпіади допомагають визначити індивідуальну стежину успіху дитини.

Підготовка до олімпіади є логічним продовженням розвитку знань, умінь та навичок, які учень одержав на уроці. Це своєрідна позакласна освіта, яка характеризується високим ступенем самостійності.

Результатом системно-організованої співпраці зі здібними та обдарованими дітьми, їхнього інтелектуального та творчого розвитку є успішний виступ на ІІ, ІІІ та IVетапах Всеукраїнської олімпіади з біології.

У 2012 році з 12 учнів Романівської гімназії, які взяли участь у ІІ етапі, призерами стали 11. Шість учнів нашого навчального закладу активно готуються до ІІІ етапу, який відбудеться 26 січня 2012 року в обласному центрі.

Нещодавно педагоги Романівської гімназії розпочали активну роботу з впровадження ще однієї цікавої форми роботи з обдарованими та здібними дітьми - предметних турнірів. На відміну від олімпіади, турніри є командною грою.

На засіданні методичної ради нашого навчального закладу пройшло детальне обговорення правил предметних турнірів і почалася підготовка. Найголовнішу роль відіграє сформоване вміння старшокласників, які пройшли випробування предметними олімпіадами, працювати самостійно з джерелами інформації. Майже 30% відсотків питань були розкриті учнями самостійно, лише з невеликими доповненнями з мого боку. Труднощі були пов’язані з тим, що значний об’єм важливої інформації в мережі Інтернет на російській та англійській мові.

Грунтовна підготовка, злагоджена робота під час змагання, доброзичливе ставлення до усіх учасників турніру та надзвичайно піднесений інтелектуальною атмосферою настрій дозволили нашій команді «Ароморфоз» зайняти ІІ місце серед 19 команд області.

Вагоме місце у моїй педагогічній діяльності займає науково-дослідницька робота. Вона сприяє:

- свідомому засвоєнню навчального матеріалу;

- виробленню вмінь і практичних навичок, культури праці;

- вихованню самостійності до розв’язування того чи іншого завдання.

Застосування дослідницьких методів має поєднуватись з раціональною організацією навчальної діяльності школярів на уроці та в позаурочний час. Саме тому намагаюсь пропонувати посильні завдання, проводити детальний інструктаж про порядок їх проведення, вчити планувати свою роботу, складати графік проведення тих чи інших дій (опрацювання літературних джерел, збір матеріалу, постановка експерименту тощо).

Задля ефективної роботи над проведенням експерименту чи спостереження мною розроблена «Пам’ятка для дослідника».

Результатом моєї співпраці з учнями гімназії та викладачами Житомирського державного університету ім.І.Франка Гарбаром Олександром Васильовичем та Онищук Іриною Петрівною є науково-дослідницькі роботи, спрямовані на вивчення видового складу черевоногих молюсків та поширення і екології хом’яка звичайного. 2011 року робота учениці 11 класу Гарбар Юлії «Черевоногі молюски(PULMONATA, GASTROPODA) річки Лісної (Житомирська обл., Романівський р-н.) була визнана кращою на ІІ (обласному) конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів – членів Житомирського територіального відділення Малої академії наук України в секції «Ботаніка та зоологія» та здобула диплом ІІІ ступеня на ІІІ Всеукраїнському етапі. Робота Гарбар Анастасії, учениці 10 класу, «Еколого-біологічні особливості та поширення на території Житомирської області хомяка звичайного CRICETUS СRICETUS (LINNAEUS, 1758) отримала перемогу на І (районному) етапі та досить високо оцінена членами журі обласного етапу. У цьому навчальному році ми продовжуємо роботу у даному напрямку і сподіваємось на більш успішний результат.

Орієнтація на постійне самовдосконалення, високі кінцеві результати, самореалізація випускника – ключові принципи, що визначають підготовку учнів до зовнішнього незалежного оцінювання.

Підготовка до ЗНО, на мою думку – це не просто активні заняття з репетитором впродовж останнього передвипускного року, це планомірна, системна робота впродовж усього періоду вивчення біології.

Найголовнішу роль у підготовці до ЗНО відіграє, на мою думку, урок. Про ефективні форми та методи активізації пізнавальної діяльності на якому йшлося вище. Тому на передові позиції щодо формування біологічного мислення у 10 та 11 класах виходить профільне навчання. Адже достатня кількість навчальних годин дає можливість педагогу зреалізувати у повній мірі вивчення найголовніших теоретичних питань біології та, що не менш важливо, застосувати отримані знання на практиці.

Для підтвердження цієї думки навожу конкретні результати. Серед 20 випускників профільного природничо-математичного класу, що закінчили гімназію у 2010 році – 5 учнів здобули від 194 до 200 балів, 5 учнів від 181 до 184 бала, 7 учнів від150 до 174 і лише 3 учнів 132-134бали. Як наслідок -16 учнів навчаються на бюджетній формі навчання вищих начальних закладів біологічного спрямування, 2 – у Житомирському фармацевтичному коледжі.

З метою повторення, систематизації знань, отриманих впродовж вивчення усього курсу біології, у нашому навчальному закладі проходять факультативні заняття. Обов’язковим є аналіз тестових завдань попередніх років, знайомство з програмою ЗНО, розміщеною на сайті Міністерства освіти молоді та спорту. Роботу факультативу планую таким чином, щоби охопити найбільш важливі поняття біології, вдосконалити навички розв’язування біологічних задач.

Серед домінуючих методів на факультативних заняттях є лекції з використанням мультимедійних презентацій та таблиць, бесіди-спогади, під час яких учні намагаються самотужки пригадати раніше вивчений матеріал, складання логічних схем з різних блоків теоретичного матеріалу і, звичайно, робота над різноманітними тестовими завданнями.

Широко використовую створені мною та вміщені у друкований зошит, підручник, різні посібники тестові завдання. Нижче запропоновані авторські тестові завдання до кількох тем 11 класу. Крім того, практикую створення тестових завдань, що відповідають формату ЗНО, самими учнями.

Про ефективність роботи вчителя може свідчити лише високий рівень самореалізації його учнів. Так впродовж 2010-2011 років випускники Романівської гімназії Скринська Марина та Волтарніст Денис склали ЗНО на 200 балів. Марина – студентка 3 курсу Національного медичного університету ім.Богомольця, Денис – студент 2 курсу Національного фармацевтичного університету.

Перелік вищих навчальних закладів, студентами бюджетної форми навчання яких є наші випускники: Національного медичного університету ім.Богомольця,

Вінницький національний мед університет ім..Пирогова,

Одеський національний медичний університет,

Тернопільський медичний університет ім Горбачевського

Львівський медичний університет ім.Данила Галицького

Івано-Франківський медичний університет

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

Київський політехнічний інститут,

Національний фармацевтичний університет,

Київський інститут біоресурсів та природокористування

Житомирський державний університет ім.І.Франка,

Житомирський національний агроекологічний університет.

Київський національний університет харчових технологій,

Київський національний педагогічний університет ім.Драгоманова

Одеський університет харчових технологій,

Житомирський інститут медсентринства.

У цьому навчальному році нами започаткована цікава і досить ефективна форма профорієнтаційної роботи – зустріч з випускниками гімназії, студентами біологічних вузів. Так 29 листопада відбулася зустріч учнів 11-Б класу(хіміко-біологічний профіль) зі студенткою 2 курсу Київського національного медичного університету ім.Богомольця Ніколаєнко Іриною. Учні прослухали цікаву емоційні розповідь Ірини, задали багато питань, які їх цікавлять, і відповідь на які вчитель дати не може.

Спілкуючись зі своїми випускниками дізналася, що зустрітися з учнями-оданадцятикласниками хоче майже кожен з них. Вважаю, що такі заходи допоможуть молодим людям знайти свій шлях до самореалізації, відбутися як особистість, професіонал і громадянин.

Головним завданням сучасної школи є виховання компетентної особистості, яка має не тільки знання, високі моральні якості та є професіоналом, але й уміє адекватно діяти в певних ситуаціях, застосовуючи знання й беручи на себе відповідальність за свою діяльність. Важливе місце у формуванні компетентної особистості займає організація роботи з обдарованими дітьми.

Задля ефективної роботи необхідно здійснювати:

- активізацію пізнавальної діяльності на уроках та в позаурочний час;

- планування роботи факультативів;